Частіше аналізуй слова батьків та свою реакцію на них. Уяви собі, якби ту ж саму пораду ти почув від друзів. І пам’ятай, що всі намагання «втрутитись» у твоє приватне життя викликані нічим іншим, як любов’ю батьків (нехай навіть іноді поради не зовсім обґрунтовані).
Ніколи не забувай, що ти людина, а отже, маєш гідність! Якщо ти чогось не хочеш робити, тоді не варто, навіть якщо так вчиняє авторитет або ти і сам є авторитетом. Твоє життя – це тільки твоє, а не когось іншого, відповідно і думати про вчинки маєш саме ТИ!
Якщо ти не в змозі заговорити про щось інтимне зі своїми батьками, подзвони в «телефон довіри», або звернися до психолога. До речі, ти можеш ставити також запитання і про проблеми, пов’язані з конфліктами, училищними негараздами, алкоголем, наркотиками та ін. Тож, навіть у найтяжчі хвилини твого життя у тебе є до кого звернутися. Ти не один! Пам’ятай про це!